Ця сторінка ще не вичитана
Ба не вмру: бо ми — боги —
Довговічні, як папуги:
Як папуги, ми линяєм
І міняєм тільки пірє.
Я втечу в ворожий край,
Що зоветь ся він Европа.
Утечу, а там новітню
Розпочну собі кар'єру.
Почортячусь: був я богом,
Стану тим, що, съ нами Богъ!
Ворог лютим вороженькам,
Нароблю-ж я там роботи!
Буду мучить ворогів,
Напущу на них оману,
Хай їм чується усюди
Сірчаний, пекельний запах!
Їхнім мудрим, їхнім дурням
Буду ставити спокуси,
А невинність — лоскотати,
Щоб сьміялась, як повія.
Так! еге-ж!… зроблю́ ся бісом
І назву товаришами
Сатану та Белiяла,
Бельзебуба та Астарту,
Ще й тебе, змію гладеньку,
О, Лїлїто-гріхомати!…
Ти навчи, як бути лютим,
Ти навчи брехати гарно!
