Ця сторінка вичитана
— Доню! ти певне когось покохала!
В нас бо і холод, і лють.
Тілки у тебе вже літо на серці,
Там то і квіти цвітуть![1].
II.
В літку.
Скали… Кедри… Скоро й вечір.
Я смутна стою.
В'ється стежка.., Ох!… чи йтиме ж
Той, кого люблю?…
Тінь в долинах… Верхогір'я
Наче золоте…
Гасне сонце… тоне в морі…
Любий! де ж ти?!… де?!
Впала ніч… Шакали виють…
Вітер… Мов зіма!
Я всі очі прогляділа, —
Милого нема!
|
Село Шуейр на Лівані в Сирії. |
- ↑ На високих Ліванських горах, виймаючи ті, котрі обернулися лицем до гарячої Фінікії, зімою буває настілки холодно, що падає не дощ, а сніг. На Саннині і ще де-яких верховинах сніг не тане навіть у літку.
