Коробки мила й дріб'язків незнаних,
Полиці — кухлів з шкла, сапфіру маса,
А нижче йдуть скриньки: сіль, сірка, купервас,
Сиропи ллють в шклянки содові крани.
На кожній скринці є заплутаний ярлик.
Ось «Linden»; до гілля з чужого краю
Вчепився в'ялий цвіт; «Sesam» — це знали сорок
Розбійників (я з казки пам'ятаю).
Дитині б тут шукати цілий вік
Дарів чужих країв та островів на морі.
В аптеці був той клуб, де брав в розмові участь
Високий чоловік в капелюсі широкополім;
Вже літній був. Та не щастило все. І напівголий
Виходив з инших підприємств він неминуче.
Нездара був. Та тут, — він мав надію, —
Їдальня Гарвея доробки дасть не дрібні:
За рік конгрес ухвалить акт потрібний,
В цім місті буде центр; і всі тут збагатіють.
Поліпшень цих чекали всі захланно
І про політику до ранку гомоніли,
Техасців, фармерів, чужих купців кляли
І негрів — «Хай цей штат буде лілейнобілий»,
І доводом, щоб гудить инші плани,
Слова «утопія» та «сон» були.