Його тіло не вмерло 'дразу. Він дістав службу.
Його жінка прийняла харчівників.
Та здоров'я його все псувалося.
Три дні тому його вразив удар. Тупий поліцай
прийняв його за п'яного й замкнув, щоби
проспався.
Другого ранку він сконав.
«Він був добрим чоловіком для мене й добрим
татом своїм хлопцям» — ридає вдова в
затемненій кімнаті над чотирма свічками.
Та чудовий вінок прислали його вороги.
Вони також ґречні.
Він стоїть під вікном своєї резиденції в
Сентраль-парку й верещить та реве, як
розлючений глухонімий.
Йому п'ятдесят років; у нього затвердіння артерій,
І він щойно бачив свою метресу з другим
чоловіком.
Двадцять років він був двигуном вулиці.
Велетенські підприємства пройшли через його
руки — залізниці в тропічних нетрях,
нафтові шиби в Персії, ліси й фабрики й банки.
Може, прекрасного цвіту чесноти часом і
бракувало, та схемам завжди щастило. Сам
президент підтримував його.
- ↑ Уолл-Стріт — вулиця банків та біржі.
