Ця сторінка вичитана
Й на підлогу він клякнув в мольбі,
Аж коліна натер він собі,
Та, як час був обідать, загримав на нього там піп:
Рефрен
Полісмена він раптом зустрів,І барбос його разом спинив:
«Відколи ти тут взявся в цім місті, бодай тобі пранці?
А ходім-но мерщій до судді!»
Та суддя йому мовив: «Аді,
Не потрібні нам тут а бандити отій голодранці».
Рефрен
Але день той щасливий настав,Бідолаха під тином сконав.
І вже певний він був, що неба взнесеться ясного,
І подався до райських брам,
Та Петро-апостол сам
Перед носом його замкнув браму й загримав на нього:
Рефрен
ЯК Я МАЮ БУТЬ САЛДАТОМ
На зброю проти «ворога»
Більйони йдуть в болото,
І коштують нам дорого
«Наше» військо й флота.
