Сторінка:Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/265

МОЛИТВА КРИЦІ

Поклади мене на ковадло, о, боже.
Бий мене й викуй з мене лома.
Дай мені підкопати старі розхитані стіни.
Дай мені піднести й розвалити старі підпори.
Поклади мене на ковадло, о, боже.
Бий мене й викуй з мене сталевого цвяха.
Загони мене в бантини, що тримають хмарочос.
Візьми заклепки червоного гарту й закріпи мене

в центральних бантинах.

Дай мені бути великим цвяхом, що тримає

хмарочос крізь сині ночі в білих зорях.

БІЛЯ КЕОКУКА^[1]

Тридцять два греки спускають ноги в річку.
Хлюпають босими ногами в холодній течії прозорої води.
Літнім днем о десятій годині всі греки почали,
в шкіряних черевиках, лопатами кидати пісок.
Тепер вони тримають свої пальці й щиколотки

в струмні поточної води.

Потім вони підуть до тапчанів та їстимуть своє

вариво й узвар зі сливок,

Раз, другий наб'ють і викурять люльки, дивляться

на зорі, оповідають соромицькі байки

1. Місцевість.