 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Кулик Іван. Антологія американської поезії. 1928.pdf/294}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Небагато пролетарських поетів має Америку. І нема чого дивуватися. Диктатор-капітал не хоче терпіти, щоб його раби насмілювались творити свою власну культуру, власне мистецтво. Розлючено видирають агенти капіталу з пролетарських лав найвидатніших, найздібніших представників-піонерів пролетарського мистецтва. Коли з'явився в Америці пролетарський поет Джо Гілл, агенти капіталу знайшли нагоду вбити його. Коли його місце співця робітничих мас посів Ральф Чаплін, імперіялістичні наймити запроторили його на двадцять літ до тюрми, до він ще й тепер відбуває свій вирок.
Ральфа Чапліна разом із цілою групою членів організації Індустріяльних Робітників Світу ув'язнили за те, що вони виступали проти імперіялістичної війни. Офіціяльне обвинувачення згучало так: «за конспірацію й змови з метою шкодити веденню війни».
Але, як каже біограф і критик Чапліна професор-марксист Скотт-Нірінґ, у Чапліна була більша провина перед капіталістичним ладом: він був борцем за нову пролетарську культуру. Цієї одвертої, в масах провадженої боротьби проти буржуазного обдуру за власну
