Ця сторінка вичитана
ДЖЕМС Г. ДОЛЬСЕН
JAMES G. DOLSEN
JAMES G. DOLSEN
ВІЙСЬКОВІ КОРАБЛІ НА КОТВИЦЯХ
Кораблі спочивають на котвицях в затоці,
Їхні довгі гармати на сонці блищать, —
Гладкі почвари руїни,
Поліровані свідки боїща-війни.
Братішки-матроси у білих штанях
Скребуть чардаки й гармати чистять,
Сміються безжурно в роботі й співають
Сороміцькі куплети босяцьких пісень.
Сьогодні думки про війни всесвітні
Тінями в простацькі мозки не вдираються.
Мир ніби оточує справді і землю, і море.
Люди працюють і байдуже зважають
На хмарку тоненьку, що стигне на небі
Й дрібними стопами керує свій шлях
До заводів, що ждуть, чи вона не розкаже
Зловісних таємниць гарматам, і чи не підійме
Набоїв і пороху з їхнього затишного сну.
Як ці важкі гармати збудяться! Як заговорять
Громовим гуркотом над морем,
