в сучасній поезії Америки піонерство в його старовиннім значінні. Оспівування боротьби з природою та з дикунами давно вже уступило своє місце мотивам класової боротьби (часом, правда, замаскованим).
Уітмен оспівував нову економічно могутню й демократичну країну. Тугою по тій, оспіваній ним, демократії просякнено й усю сучасну американську поезію. Уітмен дав вільний вірш і тенденції до боротьби із старими традиціями форми; ці тенденції й понині переважають в американській поезії. Траубель продовжував, уперто й переконано, новаторство свого вчителя Уітмена в ті часи, коли ще жоден із них — ні вчитель, ні учень — не добилися визнання від американського суспільства. Маркгам перший почав у поезії виводити пригнобленого працею робітника, як героя; це було антитезою рівночасно до уітменівського безоглядного захоплення демократією й до абстрактного символізму й естетизму його инших попередників. При чім помилкою було б приписувати ці нові мотиви Маркгама впливам співців, породжених англійською буржуазною революцією (Шеллі, Бернс, Блейк, Томас Гуд). Ні, це було природно-американським явищем і тільки тому викликало таку сенсацію й таке захоплення в американськім тодішнім суспільстві.
Ось причини, що спонукали нас до включення саме цих трьох поетів до рубрики предтеч сучасної поезії: Уітмена, Маркгама, Траубеля.
