Цю сторінку схвалено
И, позираючи на предків сих великих,
Що перше нас колись над Русьсю царювали,
Смиряймо й мужиків и можновладців диких:
Бо предки нам сьвій ум державний завіщали.
Нехай хитаецьця земля в нас під ногами
И пекло поломъєм реве на нас ревучим, —
Борітесь робом их з ехидними умами,
Клевет не боючись, похвал собі не ждучи.