Цю сторінку схвалено
LXV.
НА ЧУЖІЙ ЧУЖИНІ.
И тебе вже оце не побачу, мій краю коханий,
Не побачу степів тих роскішних, гаів тих сьпівучих,
И поляжу бес слави в могилі німій и нікому незнаній
И забудуть мене на Славуті Дніпрі, на Порогах ревучих.
***
Не забудеш мене, поки віку твого, моя нене Вкраіно,Поки мова твоя голосна у пісьнях, як срібло чисте дзвонить:
На що̀ глянеш, усюди згадаеш твого бідолашнёго сина;
Туподумство людзьке, моя нене, віт тебе ёго не заслонить.
