Сторінка:Куліш Олелькович Панько. Дзьвін. Староруські думи й сьпіви (1893).pdf/209

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
LXXV.
 
АБАДОННА.
 

Аминь, аминь глаголю вамъ, яко вся отпустятся согрѣшенія сыномъ человѣческимъ, и хуленія, елика аще восхулятъ: а иже восхулитъ на Духа Святаго, не имать отпущенія во-вѣки, но повиненъ есть вѣчному суду.

Марка гл. III, 28, 29.

 

Я вас намалював, недовірки сьвятини,
Хулителі ключа живого Гипокрени.
Чудовищем гидким до-віку на Вкраіні
 Стояти буде образ ваш мерзений.

 

 
И дітям матірки віддалеки на него,

Як на пекелний лик, показувати будуть,
На зневажателя натхненьня пресьвятого,
 И діти Абадонну не забудуть.

 

 
И, як в німих віках потоне Украіна,

Над нею чудищем гидким стояти буде
Моя гидотою бессмертная картина,
 Щоб гидували вами вічно люде.