Цю сторінку схвалено
I.
Співають у піснї, що нема найкращого на вроду, як ясная зоря в погоду. Отже хто бачив дочку покойного сотника Таволги той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіря в дуброві, і мак у городї.
Може й гріх таке казати: де таки видано, щоб дївча було краще від сьвятого сонця й місяця? Та вже, мабуть, так нас грішних мати на сьвіт породила, що як споглянеш на дївоцьку вроду, то здасть ся тобі, що вже нї на землї, нї на небі нема нїчого кращого.
Гарна, дуже гарна була сотниківна! Знали її по всїй Українї; бо в нас на Вкраїнї, скоро було в кого виросте дочка хороша, то вже й знають усюди. Було чи
