— Те, що нетрі взяли, — вони звертають назад. — Візьми, сестро, хлопця до себе в хату і не забудь подякувати жрецеві, що передбачає далеку будучину і може наперед бачити людську долю.
»Присягаюсь биком, що мене викупив, — подумав Моуглі: — всі сі розмови не варті одного погляду нашої родини. Але нема чого робити: раз я людина, то мушу бути людиною!«
Натовп розступився; жінка поманила пальцем Моуглі, щоб він ішов за нею в хату. Там стояло червоне ліжко, велика скриня з глини з опуклими малюнками смішних подій, з півдюжини мідяних горшків і подоба індуського бога в невеличкім закапелку, а на стіні висіло справжнє дзеркало.
Месуа дала Моуглі хліба з молоком, а потім поклала йому руку на голову і подивилася в очі. Вона гадала, що може й справді її власний син повернувся з нетрів, куди потяг його тигр.
— Нато, Нато! — ніжно промовила вона ймення сина… Але по обличчі Моуглі видно було, що він ніколи такого ймення не чув.
— Пригадуєш ти день той, коли я дала тобі нові черевики?
Вона доторкнулася його ноги, що була така міцна, як ріг буйвола. — Ні, — з сумом сказала вона, — твої ноги ніколи й не бачили
