Буржуазія показала, як грубе виявленнє сили в середнї віки, що так чарує реакціонерів, годило ся з самим найгіршим ледацтвом. Вона перша показала, що може зробити дїяльність людини. Вона утворила зовсїм иньші дива од еґипетських пирамид, римських водотягів і ґотських соборів; вона виконала не такі походи, як переселеннє народів і хрестові походи.
Буржуазія не може істнувати, не революціонїзуючи безперестанно знаряддів продукції, а значить і продукційних відносин, себ-то і всїх суспільних відносин. Незмінне-ж заховуваннє старих засобів продукції, навпаки, було умовою істновання всїх попереднїх промислових кляс. Безперестанні перевороти в продукції, постійне хитаннє всїх суспільних обставин, вічна незабезпеченність, невпинний рух, — все це визначає буржуазну епоху поміж всїма иньшими. Усї міцні, закамянілі відносини з відповідними до них, віками осьвяченими, поглядами і уявами, руйнують ся; всї новоутворенні старіють ся перше нїж встигнуть закамянїти. Усе, що станове і нерухоме — зникає, все, що сьвяте — ганьбить ся; люди нарештї мусять поглянути тверезими очима на своє життєве становище і на свої взаємні відносини.
Потреба збутку, який безупинно розростав ся-б, примушує буржуазію ганяти по всьому сьві-
