Сторінка:Лепкий Богдан. Три портрети (1937).djvu/17

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Але не показав, тільки закликав мене по годині до свого кабінету:

— На маєш, сховай і більше до школи не приноси. Прочитай собі в хаті, бо це гарна повість. Можеш іти!

Свій чоловік…

—       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —       —

Така то була моя перша лєктура Франкового твору.