Бронзовими сокирами могли вони вже краще обтесувати дерево, бронзовими лопатами могли копати землю, бронзовою зброєю ліпше було боронитися від ворогів. Тоді почали люде ставити собі порядніші оселі, то було вже щось подібне до теперішньої хати. Часом тиї хати ставилися серед води на стовпах, або на островах, щоб вороги та дикі звірі не могли доступитися. Потім біля тих хат обгорожували якусь частину землі, і люде почали довше жити на одному місці, бо навчилися освоювати диких звірів і таким способом почали заводити господарство. Однак ні сіяти, ні орати ще не могли. Вони пасли свою худобу і та худоба була їхнім маєтком. Людей того часу в історії звуть «пастухами» і людьми «бронзового періоду»[1].
В сей бронзовий період люде не були вже такі дикі, вони жили сім'єю під владою старшого в роді[2], мали свою поезію, віру і потім поділились на племена, значить у них уже починалося громадське життя.
- ↑ Однак треба знати, що не завжди люде бронзового періоду були пастухами, часом вони вже стояли на вищому ступні.
- ↑ Старшинство почалося з того, що знаходився якийсь дуже сильний чоловік у племені і його всі боялися, через те й слухалися, або вважали його мудрішим, знали, що він на війні може краще справитись, тай у спокійний час може краще порадити, де випасати худобу, шукати поживку то-що, потім і дітей його слухались, бо думали, що від батька і до дітей переходить сила й мудрість.
