браславского, в Киевѣ усѣ суди и справи в Киевѣ имѣли отправовати,[1] не ездячи до Люблина, а нѣ тежъ до Варшави на сеймъ, що и привилеями южъ иствержено было. Тамъ же[2] гетманъ Выговскій стоячи, городи тіи, с которыхъ козаки были при войску московскомъ, яко то: Роменъ, Миргородъ, Веприкъ и инніе казалъ зганяти за Днепръ, а городи попалити.
Того жъ року тая жъ згода з королемъ полскимъ розорвалася, бо гетманъ Выговскій, повернувши до Чигирина, войска роспустилъ, ханъ у Кримъ повернулъ, набравши ясиру, а корогви затяговіе полскіе на станцію росположились в полкъ нѣжинский и чернѣговскій, над которими старший былъ панъ Немѣричъ. А Юрій Хмелничченко,[3] жалуючи зневаги своеи, же ему гетманство отнято, выслалъ за Пороги слугу своего Бруховецкого до войска, просячи, щоб выйшли. Того жъ року полковникъ переясловскій Цюцюра, хотячи себѣ гетманства, с поради протопопа нѣжинского Максима и Васюти козака, и зъ собою зприсягшися в полѣ, зачалъ новую рѣчь, бо будучи старшимъ в городѣ Переясловѣ и которихъ знаючи[4] козаковъ значнихъ, до себе зазъвавши в алкѣръ[5] по-одинцемъ, казалъ повязати а напотомъ и позабивати на смерть. И послалъ до Киева до боярина и воеводи киевского Шеремета[6] людей просячи, жебы ему далъ московскихъ, що и одер-
- ↑ Такъ въ спискѣ Юзефовича и въ изданіи Бодянскаго. Въ спискахъ Искрицкаго и Козельскаго ошибочно: „отправоватися“.
- ↑ Въ спискѣ г. Юзефовича и изданіи г. Бодянскаго: „Тогда же гетманъ Вызовскій, тамъ стоячи“.
- ↑ Въ спискѣ г. Юзефовича и Козельскаго и въ изданіи г. Бодянскаго: „А Юрій Хмелницкій“.
- ↑ Въ спискѣ г. Юзефовича и изданіи г. Бодянскаго пропущено слово: „знаючи“.
- ↑ Тамъ же: „в артель“, въ спискѣ Козельскаго: „в валкеръ“.
- ↑ Въ спискѣ г. Юзефовича и въ изд. г. Бодянскаго: „Шереметева“.
