самого Канева, бо юже Каневъ былъ здался гетману Бруховецкому, от которого и залоги войско было в Каневѣ. И такъ в цѣлости со всѣмъ войскомъ и гарматами увойшолъ в Каневъ, где заразъ в тропи албо переймаючи от Корсуня Чернецкій притягнулъ зо всѣмъ войскомъ короннимъ под Каневъ, где, запробовавшися килко разій,[1] нѣчого невскуралъ и в килка дній отступити мусѣлъ, с которимъ и татаре были з гетманомъ Тетерею,[2] и усѣ уступили под Бѣлую-Церковъ. А Сѣрко, отвернувши на Медведовку, потягнулъ ку Уманю за-для скарбу Тетериного,[3] которій и порабовали, якъ вишшей написалося. Того жъ часу Чернецкій поосажовалъ фортеціи в Чигиринѣ, Корсунѣ, Бѣлой-Церквѣ жолънѣрствомъ, где тилко тіе городи не горнулися до гетмана Бруховецкого, а инніе усѣ отлучилися от Тетери ажъ по самій Днѣстръ[4].
Того жъ лѣта колмики в̾вишли[5] на Украину перше, с которики Сѣрко с козаками старшій пошолъ полями, минувши татаръ и ляховъ, ажъ в Бѣлогородщину на Буджакъ, и тамъ села ханскіе повоевавши, повернули, где ихъ[6] напали татаре и Маховскій з жолнѣрами под Сараджиномъ, и тамъ тихъ колмиковъ розбито; где немало пропало колмиковъ и козаковъ, а остатокъ з Сѣркомъ вишло на Украину.
Того жъ року Чернецкій доставалъ Ставищъ, а Стеблювъ[7] узявши, татарамъ отдалъ, а Ставища оборонилися, где и Чернецкого забито, а на его мѣсцу сталъ старшимъ Яблонскій над тимъ войскомъ, которое отвернуло до Бѣлой-Цер-
- ↑ Въ сп. г. Юзефовича и въ изд. г. Бодянскаго: „килко разъ“.
- ↑ Тамъ же нѣтъ словъ: „З гетманомъ Тетерею“.
- ↑ Въ изд. г. Бодянскаго и въ сп. г. Юзефовича: „Тетерина“.
- ↑ Тамъ же и въ сп. Козельскаго ошибочно: „Днѣпръ“.
- ↑ Тамъ же (кромѣ сп. Козельскаго): „взійшли“.
- ↑ Тамъ же нѣтъ слова: „ихъ“.
- ↑ Въ изд. Бодянскаго: „Стебліовъ“, а въ сп. г. Юзеф. „Степліовъ“.
