Сторінка:Липинський В. Хам і Яфет. З приводу десятих роковин 16-29 квітни 1918 р. (Львів, 1928).djvu/8

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Ось факти. А тепер про їх наслідки для державної і національної свідомости синів Української Землі.

*  *  *

Держава — це перш, за все: Влада, Територія, Громадянство. Без цих трьох складників — нема держави. Значить для будови держави необхідна організована сила, яка піддержує владу во імя добра цілої землі-території і цілого громадянства.

Нація — це перш за все єдність духова, культурноісторична. Значить для народженя нації необхідне довге співжиття даного громадянства на даній території в одній власній державі. Нація — єдність духова — родиться завжди від держави — єдности територіяльно політичної — а не навпаки.

Хамство українське від початку нашого історичного життя ставало впоперек цьому природньому процесові. Державі — початковому, цілому, батьківському — воно противоставляло завжди — кінцеве, окреміший, синівське. Колись — уділ, потім  — стан, далі — віру, ще далі — народ і пролетаріат, а тепер  — націю. Погляньмо на цю останню фазу.

Влада державна — законна, маєстатична і загальна. Її право правити державою спірається на чимсь вищім, старшім і святіщім, ніж вона сама. Воно не може випливати тільки з цього, що вона „хоче“ правити і має „гін“ до влади. Боже помазаня, яке вона в покорі приймає, і закон батьків (традиція), який вона з любовю продовжує, — вище і старше — ось що лягло в тій чи иншій формі в основу народженя всіх державних влад цілого світа.