Траґедія лежала в тім, що ні антанта ні большевики не хотіли допустити до державної самостійности України і тому не думали сповняти тих надії, які на них покладано.
Коли делєґація Державного Секретаріяту була в дорозі до Парижа, щоб на основі телєґрами Найвисшої Ради з 19. марта довести до польсько-українського перемиря, — Поляки, діставши в Франції армію Галлєра, розпочали офензиву, яку заповів у Хирові ґр. Скарбк, щоби викинути Українців зі Східної Галичини.
Найперше дав себе почути польський натиск на відтинку Львова, який все ще з трьох сторін облягали Українці. На сам Великдень, 20. цвітня, закипіла кругом Львова страшна боротьба, в якій Українці мусіли відступити від Львова на дальші позиції.
30. цвітня Поляки витали тріумфально у Львові самого ґенерала Галлєра. На святочнім приняттю, в окруженню високих французьких офіцирів, він виголосив промову, в якій сказав:
„Як птахи з далеких країв прилетіли ми до Вас, щоби в сім місті звити гніздо, з якого полетимо далі на схід, щоб там означити границі нашої держави, де вони мусять бути признані.“
Так святкували Поляки першу побіду своєї офензиви і заповідали дальший похід на схід.
Тимчасом 25. цвітня Державний Секретаріят в Станиславові одержав з Парижа, від державного секретаря закордонних справ Панейка, радіодепешу, яка одначе була так переплутана, що тільки можна було догадатися, що вона вказує на потребу предложити Полякам завішеннє оружя.
Щоб не помішати чим акції в Парижі, про яку треба було вносити з радіодепеші, Державний Секретаріят поручив Начальній Команді вислати на польський фронт парляментарів і предложити завішеннє оружя. Се предложеннє передано польській стороні 1. мая. Поляків відповіли, що порозуміються з Варшавою і дадуть відповідь. Виждавши на фронті 4 дні на польську відповідь, українські парляментарі вернули з нічим.
Аж 7. мая Державний Секретаріят через кур'єра з Відня дістав повний текст радіодепеші Панейка, висланої ним за посередництвом американської делєґації 19. цвітня. Ся радіодепеша звучала:
„Падеревський заяяив офіціяльно в імени польського правительства представникови Найвисшої Ради, що Поляки приймають заклик Найвисшої Ради з 19. марта до воюючих сторін в Галичині, щоби негайно спинити ворожі кроки і заключити перемирє, та що польська армія в Галичині держиться тільки в дефензиві і не робить офензиви. Отже я наслідком доброї ради делєґації Злучених Держав предкладаю Секретаріятови дати команді нашої армії наказ в означеній
