тягатимуться на Східну Галичину з тим застереженнєм, що на сій території має бути задержане пропорціональне представництво.
Посли, вибрані в Східній Галичині, не будуть брати участи в Соймі Польщі в нарадах над законодатними справами того рода, в яких має компетенцію Сойм Східної Галичини.
Постанови сього артикулу зможуть бути піддані ревізії на основі спільної згоди польського правительства і міністерства Східної Галичини.
Артикул 17. Сойм Польщі матиме право законодатної власти для Східної Галичини в усіх справах, які не підлягають компетенції Сойму Східної Галичини.
Артикул 18. До Ради Міністрів Польщі належатиме один міністер без портфелю, назначений шефом польської держави з-поміж мешканців Східної ГаГаличини, і він буде представляти сей край.
В кождім польськім міністерстві будуть зорґанізовані окремі бюра для справ Східної Галичини з компетенцією займатися сими справами.
До польської Ради Міністрів буде приділений високий український (ruthène) урядовець, щоби служити їй радою в справах, які відносяться спеціяльно до Українців (les Ruthènes) і до греко-католицького обряду.
Артикул 19. Виконуюча власть в Східній Галичині буде віддана ґубернаторови, якого буде назначати і відкликати шеф польської держави.
Артикул 20. Ґубернатор дбатиме про вдержанннє порядку і публичної безпечности. Він забезпечуватиме виконуваннє законів, ухвалених Соймом Польщі і Соймом Східної Галичини.
Артикул 21. З застереженнєм права ‚veto‘, передвидженого в артикулі 13-ім, ґубернатор оголошуватиме закони, ухвалені Соймом Східної Галични, в реченци одного місяця від передачі йому ухваленого закона президентом Сойму.
Артикул 22. Справами приналежними до Сойму Східної Галичини згідно з артикулом 12-тим управлятимуть міністри, назначені ґубернатором і відповідальні в сих справах перед Соймом. Сойм означить число, функції і плати сих міністрів.
Артикул 23. Справами, які не належать до Сойму Східної Галичини, управлятимуть шефи урядів підчинені ґубернаторови.
Артикул 24. Акти ґубернатора, які відносяться до справ, передвиджених в артикулі 12-тім, мають бути контрасиґновані відповідальним міністром, за виїмком декрета ‚veto‘.
Артикул 25. Ґубернатор назначатиме публичних урядовців. Одначе закон польський або галицький, відповідно до випадку, зможе приписати инший спосіб назначування низших урядовців. Такий закон зможе також означити умови, вимагані для допущення до сього чи иншого уряду.
Урядовці для урядів, які відповідають справам, передвиженим в артикулі 12-тім, будуть назначувані на предложеннє відповідального міністра.
Артикул 26. Здібність до публичних урядів не може бути в принціпі залежна, ні правно ні фактично, від раси, реліґії чи мови.
Урядовці, з конечними виїмками, мають бути рекрутовані зі Східної Галичини. Зарядженнями ґубернатора, виданими на предложеннє шефа даного уряду або відповідального міністра, відповідно до випадку, можуть бути означені уряди, які будуть зарезервовані виключаю для кандидатів, що походять зі Східної Галичини або відповідають умовам, означеним в тих зарядженнях.
При виборі урядовців, при рівних даних, треба числитися з чисельною важністю ріжних національних ґруп.
