однак лише сотку лїт. Небавом (коли всї україньско-руські землї прийшли під Польщу) загибло воно, бо під Польщею не було уже ріжницї між Галичиною („Малою Русию“) а рештою україньско-руських земель. Опісля через цїлі сотки лїт назва „Мала Русь“ цїлком не була звісна, а відгребали єї властиво аж недавно наші галицкі, москвофільскі ґазетярі, мішаючи єї навмисно і хитро з назвою „Малороссия“, придуманою царем Петром I. і царицею Катериною II. Тимчасом — як уже се вияснено — цїлком инша земля називала ся колись (около р. 1300) „Малою Русию“, а цїлком иншу знов назвали опісля московскі царі „Малоросиєю“. „Мала Русь“ се було около р. 1.300 імя руського княжества Галичини, а „Малороссия“ (з 18-ого столїтя) се було імя, накинене московскими царями козацкій Українї-Гетьманьщинї з лївого боку Дніпра, т. є тій части Руси-України, що найскорше увійшла в склад российского царства. Є се отже дві цїлком ріжні назви, бо означали вони дві цїлком ріжні части нашої Руси-України, а до того кожда з тих назв означала лише малу, дуже незначну частину нашої землї. Доперва московскі урядові письмаки з недавного часу (а за ними і наші москвофіли!) змішали обі ті назви в одно кажучи, буцїм-то давна „Мала Русь“ а пізнїйша „Малороссия“ то все одно, буцїм „Мала Русь“ або „Малороссия“ се весь край заселений нашим народом, буцїм назва „Малоросия“ (а так само „Великоросия“) не видумані аж пізнїйше, для полїтики, мо-
