Ця сторінка вичитана
Кисла тай німіла.
Хіба вечором там жаби
Розпічнуть музику,
Що аж мовкнуть соловейки
Від їхнього крику,
Що лящіли недалеко
В зеленому гаю
В чудну нічку українську
У місяці маю.
Або часом сірі гуси
Разом заґеґочуть,
Чи сполошаться нечайно,
Чи чогось захочуть,
Та звичайно сірі гуси
Плавають ставочком
Тихесенько, спокійненько
Сіреньким віночком.
Ловлять ряску, полощуться
У хвилях тепленьких,
А матері дозирають
Гусенят жовтеньких.
Було мило по ставочку
Гусям тим гуляти,
Полоскатись, жирувати
Та журби не знати.
За ставочком у садочку
Пасіка стояла,
Вколо ньої пильна бжілка
Понад цвітом грала
І збирала мід солодкий,
В вулики зносила
