було умістити бодай короткий огляд церковної історії київської доби, бо без того не був би ясний дальший нарис історії московської церкви, яка виросла на засадах, запозичених з устрою української церкви київської доби.
Загальний підсумок з цілости нашої праці, як вислід з правних норм та практичних форм автокефалії історичних церков, буде подано вкінці третього тому нашої праці, після нарису історії української церкви, яка подає чи не найбільш характеристичні, для нас в кожному разі — традиційні, форми церковного устрою.
В тексті книги покликаюся на джерела лише там, де подаю оцінки чи здаюся на погляди окремих авторів. Спис головнішої літератури уміщено в кінці книги. Літературу історії української церкви київської доби буде подано в ширшому начеркові історії української церкви, який має появитися окремим томом.
АВТОР.
