прапором, то могли бути лише під прапором французьким, а ні в якому разі не знаходитися під російською командою та під російським прапором; що врешті повинні вони уживатися тільки для виразно окреслених цілей.
Ся умова була важна для обох сторін з усіма їх наслідками до хвилі, коли вона буде добровільно скасована.
Заґарантувавши так право української держави на флот, що перебував у портах Чорного Моря, п. Суковкин фактично мав на цілі засобами сього флоту допомогти гетьманові в боротьбі з Директорією. З упадком гетьмана п. Суковкин, як уже згадувалось, замкнув Посольство та вже рішуче роспочав протиукраїнську акцію, з якою до того часу не виступав цілком отверто. В таких обставинах додержання умови залишено було без усякого контрольного догляду з української сторони. А діючи безконтрольно, союзне командування, утворивши морську базу (base navale) російської Добрармії в Царгороді, передало український флот тій армії, якій допомагало, — се й було з боку союзників одною з форм всемірної їй допомоги. Обставини обернулися проти інтересів української держави, — ті інтереси легче було б оборонити, коли б перед тим не введено було до справи чинника антантського з наданням йому права роспоряжатися українським флотом, хоча б і з поважними обмеженнями. Союзницьке представництво, яке, в тріюмфі перемоги, покладаючись лише на свою фактичну силу, взагалі не рахувалося з правом, в тих безвідповідальних обставинах вже зовсім занехало поставлені йому та ним приняті правні обмеження і не вагалося нарушити інтереси Української держави, поставивши справу всупереч тим інтересам як факт довершений.
В такому положенні застав я справу українського флоту, прибувши до Царгороду. Перед очима на рейді Золотого Рогу бачилось українське державне майно великої цінности, але шлях до нього був одрізаний непереможною — в тих умовах — силою в її фізичнім, навіть збройному, значінні. Тепер треба було не стільки право своє доводити, а ламати те status quo, що вже установилося та опиралося на фактичну силу. Переламати ту силу дипломатичними засобами, за тодішнього положення на Україні, було, обєктивно беручи справу, річчю безнадійною. Але не можна було, принаймній формально, з тим фактичним оборотом справи миритися, аби не створювати формального прецеденту, що, за ліпших обставин, міг би одрізувати шлях до здійснення права української держави на те цінне добро, якими були чорноморські кораблі, що їй належали.
В такому напрямі і роспочало акцію українське представництво в Царгороді. Українські пароплави мали бути під союзним прапором та командуванням і вживатися виключно для допомоги українській
