12. | Нечуй-Левицький Іван: Хмари, повість, з передмовою Василя Верниволі, стор. XI+477.
Хто хоче знати, чим дихала й жила нова інтеліґенція, ці народники-українофіли 60. років, то й не може не прочитати „Хмар”. „І хоч“ — каже Д-Дко, — „старомодня манєра літературна автора не завжди прийдеться до смаку теперішньому читачеві, а проте в цілому „Хмари“ являютсья цінним художнім твором і дуже важним культурно-історичним документом. Ми дуже вітаємо появу нового — п'ятого по черзі видання цієї повісти, випущеного „Українською Накладнею“ (Укр. Слово з 3. лютого 1922↓р., Ч. 130). |
13. | Франко Іван: Основи суспільности, повість, із переднім словом Василя Верниволі, стор. 304, 8°.
Є це перше окремою книжкою випущене видання незвичайно цікавої, на жаль, недокінченої повісти Івана Франка, що так вірно і правдиво змальовує в ній всевладне панування польської шляхти в Галичині, здираючи геть чисто маску з тих непрошених опікунів укр. народа, що з чванливою задиркуватістю звуть себе „основами суспільности“! |
14. | Нечуй-Левицький Іван Кайдашева сім'я, повість, повне видання, з передмовою Василя Верниволі, з портретом Нечуя, стор.234, 8°.
Колись П. Куліш, прочитавши „Кайдашеву сім'ю“, з захопленням написав до Ол. Барвінського: „Ні, наша мати не вмірае!“ І справді, „Кайдашева сім'я“ — таки найкраща, найживіща повість Нечуя-Левицького. |
15. | Винниченко Володимир: Записки Кирпатого Мефістотеля, роман, стор. 320, 8°.
Друкована в 1917. р. в Літер. Наук. Віснику й через те мало кому відома, найкраща повість В. Винниченка, цікава змістом повість, що вражає нас глибиною думок і незвичайною тонкістю в помітливости автора — являється оце вперше окремою книжкою. |
Крім того, друкуються або готовляться до друку повісти П. Келлєра (Син Агари, Зима), Кнута Гамсуна (Редактор Лінґе), Рабіндраната Тагоре (Дім і світ) і инші. |
Сторінка:Лялечка. Поєдинок.djvu/66
Зовнішній вигляд
Цю сторінку схвалено