те, щоб зробити замах на моє історикове літератури, життя і таким чином підкопатись під революцію“.
Сказавши це, історик літератури ще раз оглянувся навколо і щез, весь сповинений „червоним“ сяйвом.
Як бачите, товариші, авторитет історика літератури стверджує цілком реальне існування зеленої кобили, ба навіть дає йому глибоке філософське обґрунтовання. Пробачте на хвилинку, вчора мені хтось підсунув нумер аргентинської газети зі статтею на цю тему, якої я ще не встиг прочитати. Читаю вголос товариші: „Сенсаційне — так — відомий професор Аґуардіенте — довгі блукання — так — установив, що в пампасах Арґентини живе новий ґатунок диких коней — так — на колір ці коні зелені, відтінку поль-веронез“… Що це!?
Товариші, я прошу мене простити. Я беру всі свої слова назад. Я відмовляюсь від усього, що сказав. Зеленої Кобили не існує. (Заля хвилюється).
