Кн. I
Ч. 13
Субота, 29-го березня 1924
Право передруку застережене — All articles are copyrighted
БУДУЩИНА СХІДНОЇ ЕВРОПИ -- без огляду на зріст формальних визнань Со- вітів -- все ще не скидає з себе загадко- вости. З одного боку не переводяться голоси, які рожевими красками розписують як не сучасний стан радянського Союза (зразок та- кого оптимізму подаємо одночасно в музичній хроніці), то недалеке майбутнє його народів; з другого боку люде не хотять чи не можуть вірити, щоб сьогоднішні обставини можливо було назвати нормальними, а не патологич- ними, оздоровіння яких шщо-тілько прийде. Звичайно, се або те становище до єхідно-европей: ського питання в першій мірі залежне рід певних психологичних умов даної одиниці чи групи, від симпатії чи антипатії до соціяльно- політичного або національно-політичного прин- ципу проводженого в сучасній Росії (прим. з, всього неприхильного про неї походить, прямо або посередно, з еміграційних жерелі натомість стілько-ж прихильних голосів іде з жидівських кол); одначе маємо немало таких, які мають більші або менші умови виступати в ролі безсторонних глядачів та голос яких заслугує більшої уваги ніж похвали або догани пристрасних Іашйдйогоів або унлрегабог-ів. Ось-так; париська Веупе Бебдозайаійе при- несла саме статтю б. французького амбасадора в Петербурзі М. Палеолога п. н. ,Будущина Росії". о Палеодої добре знав колишню Росію, в сьому не може бути жадного сумніву -- докази маємо в його споминах; що У нього є й необхідні передумови не попадати у лолітичну пристрасть, се виходить з його національної приналежности. Бо не може бути сумніву, що в сучасних обставинах французька політика не має особливої причини бажати собі скорої відбудови Росії (користь з якої мала у першій мірі Німеччина). Змалювавши в мистець" кій формі теперішній стан Росії, автор стара- ється, з усім потрібним тактом, вгадати правдо- лодібний розвиток дальших подій, їх час і форму. Упадок сучасного політичного режіму (в одним тілько виїмком земельної реформи, на скілько вона дійсна й індивідуальна), 1 то не в дуже далекім часі, у нього поверх усякого сумніву; товчок до перевороту може бути ріж- ний: антисемітизм, могроми, політичний за- говір, війсковий бунт то-що; новий ,земський собор", як у 1613, відкриє нову добу в історії европейського Сходу; питання ,република чи монархія" буде актуальне що-тілько згодом; перша форма нового політичного стану буде в диктатурі.
Виводи Палеолога ясні і добре мотивовані, одначе грішать двома недоглядами: одна, що російське питання давно перестало бути чисто-
московським, як було в ХУП-їм в., та стало складним, що-найменше | московсько-україн- ським; друга та, що без війни сучасний резкім може тягнутися ще дуже й дуже довго, як виходить 3 історії самої Росії, Тому СССР найбільш пацифістична держава у світі.
ОЛІТИЧНУ СЕНЗАЦІЮ викликав мину- лого тижня Вегіпег Тадебіавб оголошен- ням кількох документів ,тайної умовиє
між Францією і Чехословаччиною, буцімто зро- бленої одночасно з відомою явно 25-го січня с. р. й оберненої проти Німеччини. В. Т. мав раніше кілька успіхів у відкриванню старших дипломатичних актів (прим. переписки Йзволь- ського), тому й останній виступ не полишивея без широкого відгомону; одначе не минуло й одного дня, як показазося, що редакція впала жертвою містифікації: документи показалися підробленими. Се виявилося не тілько тим що інтересовані держави дуже енергійно заперечити їх правдивість; знайшлися старі зразки, по яким один із тайних документів (дивна річ, не в оригінальній французькій мові, а в німецькім перекладі!) сфабриковано. В. Т, почав тактич- ний відворот, заслоняючися такими аргумента- ми: урядове заперечення не доказує нічого (міністри мнакше й не можуть говорити); по- зитивний доказ неправдивости пововідкритих ак- тів буде що-тілько тоді, коли Бенеш оголосить автентичний текст тайної умови з Поенкаре... Видко, є ще гумор у берлінських редакціях. Жертвою його упав навіть пок. чеський "посол у Берліні Тусар.
ЕРШІ ВИБОРИ В ЗАКАРПАТТЮ до чесь-
ких законодатних установ, парламенту
й сенату, справили величезну несподіван-
ку. В дальшій частині подаємо рисліци виборів
і"голоси чеської преси з сього приводу, до-
ставлені нашим ужгородським. кореспондентом, на сьому місці обмежимося до двох уваг.
В успіхах комуністів маємо новий доказ, що утопічні гасла приймаються найскорше в най- примітивніших громадниствах і колах. Батьки соціялістичних доктрин уявляли собі здійснення їхніх ідей що-тілько при кінци содіяльно- політичної еволюції новочасного людства; прак- тика показала натомість, що не Американці, не Англійці, не Французи Й инші розвиті народи поспішають до соціялістичного ладу, а тілько відсталі орієнтали, в ряді яких наші земляки за горами займають, безперечно, одно з перших місць. Якби я так прим. був содіялістом або комуністом (в чому саме ріжниця між ними?), то найпізніше по сих виборах післав би нартій- ній управі заяву про вихід із партії.
