брим провідником на сїм полї тим будучим робітникам — коби їх скорше діждати ся!
М. Г.
Козацкі часи в народній пісни, з замітками В. Будзиновского. Львів 1906, стор. 237.
Книжка д. Будзиновского являєть ся сповненєм давно відчутої потреби. Наш історичний епос, змальованє довговікової боротьби і довговікового терпіня українського народа піснями того самого народа, се один із найкращих вицьвітів поетичної творчости в усїй Славянщинї, поява, яку Англичанин Ральстон у 1875 роцї, по прочитаню першого тома виданя Антоновича й Драгоманова, назвав „предметом національної гордости Українцїв“. На сором нам, сей предмет доси був у значній мірі закопаним скарбом; усякий любив згадувати, що ось такий скарб у нас є, але дуже мало хто задавав собі працї познайомити ся з ним близше, видобути той духовий та національний фонд, який криєть ся в ньому. В Галичинї прим. крім шкільних читанок козацькі думи зовсїм не були друковані окремо і знайомість з ними, навіть у інтелїґентів, не виходила по за той тїсний обсяг, який закреслюють собі шкільні підручники. Так само й поважнїйших студій над нашими історичними піснями у нас так як би не було. Оттим то д. Будзиновському належить ся щира подяка за те, що виконав плян, з яким від давна носили ся деякі патріоти, та якого все таки нїкому було виконати.
Зміст книжки не зовсїм відповідає титулови. Що таке „козацкі часи“? Книжка починаєть ся малюнками татарських і турецьких нападів на західну Україну, нинїшню Галичину та Волинь, у XV та XVI в., де тодї нїяких козаків не було. Так само не зовсїм відповідно названо матеріял опублїкований у книжцї „народними піснями“, бож головну її частину творять кобзарські думи, які хоч і можна подекуди зачислити до пісень, але „народними“, тобто загалом народа вживаними піснями вони не були нїколи, а все були власністю спеціяльної школи співаків. Та крім сих пісень поміщено в книжцї немало тав. віршів, тоб то штучних складань наших і ненаших книжних людий, що може зовсїм не співали ся і були призначені для певних нагод, а власністю ширшого загалу нашого народу не були нїколи. З культурно-історичного погляду таке втяганє ненародного, хоч нашою мовою зложеного та своїм змістом цїкавого матеріялу я вважаю пожиточним і оправданим, але в усякім разї булоб пожадано, щоб титул троха докладнїйше відповідав змістови.
Що до способу виданя, то д. Будзиновский у коротенькій передмові пояснює коротко лише два пункти: що він видає свою збірку для простих читачів і пильнує того, аби дати їм по змозї повний і поправний текст кождої піснї і допомогти їх розуміню короткими вступами та річевими поясненями. Він не зазначує, відки, з якої збірки взяв котру пісню і як уложив її текст, тілько додає загалом, що де знайшов кілька відмінних варіянтів, там в міру
