тратив запас роботи або енергії, що у тебе був. Наробився і захотів їсти.
Степан. А звідки ж я беру цю енергію?
Андрій. Енергію тобі дає їжа. В їжі ти ковтаєш химічну енергію. У твоєму тілові є такі машини — мускули (мьясо), що перетворюють химічну енергію у роботу. Ти сам бачиш, що химічна енергія потрібна при роботі; ти бачиш, що коняку при важкій роботі треба добре годувати, а то вона захляне і не робитиме; треба, коняці давати їжи удосталь, а це значить, треба коняці постачати химічної енергії.
Степан. Одначе я добре їм і тоді, коли нічого не роблю.
Андрій. Хоч не робиш, проте витрачаєш химічну енергію: ти ходиш, твоє тіло у середині завжди повинно бути теплим. На усе це теж росходується енергія, цей росход теж треба покривати їжою.
Степан. А чи можу я зробити світло?
Андрій. А чому ж ні? Коли ти крешеш — сиплються искри. Потри у темній хаті два шматки сахарю — вони світитимуться.
Степан. А при світлі хіба вони не світитимуться?
Андрій. Світитимуться і при світлі у день, але світло від сахарю таке слабе, що при денному світові його й не примітиш. Тут робота твоїх рук перетворилась у світло.
Степан. А я сам без усього, звичайно, не можу дати світла?
Андрій. Ти — ні, а от Івановські червяки світються сами. Вони сами можуть обертати химічну енергію
