Андрій. Ти уже знаєш, що свічка після горіння обертається у пару і двохокись углероду. Пару знов можно обернути у нові вещества. Це роблять так. Пару пропускають крізь розпечений ствол від рушниці. Від великого жару пара розпадається на два нових вещества. Обидва вещества у купі важуть як раз стілько скілько важила узята пара.
Степан. Які ж то вещества?
Андрій. Ти уже про одно знаєш, а саме — кислород, а друге водород.
Степан. За водород я ще не чув. Що це?
Андрій. Це газ боз кольору. Він горить.
Степан. А як нагрівати кислород, може він знов розщепиться на нові вещества? Так це буде без краю багато веществ!
Андрій. Ні, кислород далі уже не розпадається. Коли з кислородои бувають химічні зміни, так те, що при цьому витворюється, важче кислороду. Значить при усяких химічних змінах кислород не розщеплюється, а до його щось прилучається. Таке вещество, що при усяких химічних змінах важить більш ніж воно одно, зветься елементом. Можно ще й так сказати: елемент це таке вещество, що уже ніколи не розщеплюється на нові вещества.
Степан. Чи багато таких елементів?
Андрій. Багато: кислород, водород, залізо, оливо, мідь, сірка — все це елементи. Усього елементів більше 70 штук. Увесь мир, увесь білий світ складається з цих елементів і усі вещества составлено з цих елемен-
