собі те, що не потрібне животному, а животне дихає тим, що не потрібно рослині. А для чого це листя ти виставляв на сонце? Чому це без сонця рослина не дає кислороду?
Андрій. Догадайся сам. Коли углерод злучається з кислородом, це-б-то, згоряє у двохокись, витворюється тепло. Пригадуєш?
Степан. А як же, цим теплом роблють роботу машини, люди і животні.
Андрій. Щоб тепер знов розлучити кислород і углерод, треба потратити як раз стілько енергії, скілько її виділилось при злуці, при горінні. Звідки ж рослині узяти цю енергію, щоб одщепити кислород від углероду?
Степан. Не знаю.
Андрій. Цю енергію рослина може взяти і бере тілько від сонця. Цим рослина і відріжняється від животного, що вона може сама у собі обертати сояшну енергію у химічну, а саме — рослина, користуючись сояшним промінням, розщіплює двохокись на углерод і кислород, і так готовить їжу собі і людям. Без сонця рослина не може жити і розвиватись.
Степан. Коли так, значить і наше життя від сонця. Ти говорив, що вода біжить, вітер дме — усе це робиться сонцем. Так це усякий рух, усяке життя — все це починається від сонця?
Андрій. Тілько про одно зьявище думають, що воно не залежить від сонця: це прилив і одлив води у морі. Усі ж иньші зьявища на землі починаються від сонця. Спитаєш, чому ж це так? Відповідь ясна. Ми маємо тілько одно джерело енергії для усих робот
