Цю сторінку схвалено
ПОТЯГ 1919 РОКУ
Потяг урізавсь у сніг;
О — ге, нарізавсь на морок,
Бриза збиває з ніг,
Завиває, закручує порох
Переголосили, переворушили минулий вік
(Навиває, накручує порох)
Чоловічий, загнузданий крик
Дзик — і стоп!
Так стій же, зубило під клап
Забивай зубами, товаришу
У снігах, у ночі, у полях,
О потяже, нащо ти мариш!
Надривай напружені груди,
Сичи, висвистуй, сифонь
Ми з тобою, ми — перші люди,
Ти — наш останній огонь.
1921
