Цю сторінку схвалено
В перелогах у поле
Лягла перевтомлена ніч.
Місяць розсипав солі
— Регочеться дурень двусічний.
О, як люто заздрить людині
На небі мрець голомозий:
В море мертве і синє,
Зануривсь у дикій тривозі.
Дотанцьовує білий блазень
Уночі тане́ць останній,
Сіє сіль, суятиться і казиться…
— За горами бреде світання.
1922
21
