Сторінка:Майк Йогансен. Вибрані вірші (1930).djvu/33

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Серце, ти — мій лісочок
(Твоє личко в моїх долонях),
Крізь дерево світять очі
Крізь пальці синіє сонце.

Піду полем весело далі
(Коло шиї твої рученята),
Небо цілують і міцно його обійняли
Рукавами сорочки зімнятої.

І коли припаду до криниці
(На вустах вогкий спомин),
Зідхне вода, як птиця,
Одведе вуста непритомні.

 

1922