Сторінка:Майк Йогансен. Вибрані вірші (1930).djvu/59

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



А так: ідуть твої брати,
Твої брати ідуть.
Нехай ще довго їм іти,
Одна їм в світі путь!

II

І все ж таки
 Раз на рік
Зі скреготом стають машини
 І на вулиці ріг
 Виходять їх душі
З крови, з металю, з резини,
 Під кулемети,
 В куль закипілу зграю
Ідуть спокійні й безсмертні
 За Леніна,
 За Сакко й Ванцетті,
 За зелений
 май
 умерти.

 

1928