Сторінка:Майк Йогансен. Елементарні закони версифікації (віршування). 1922.pdf/18

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

старогрецькоі — побіденним кроком пройшов він через середнєвічча і запанував в европейській поезіі XVIII і XIX віку, а за нею і ві московській; лише в кінці XIX віку він вкорінився і в украінській поезіі; рідко подибуємо його в Шевченка.

„Ревѐ та сто̀гне Дніпр широ́кий“

Далеко частіше в Олеся і послідуючій поезіі. Це чотирьостопний ямб. Чотирьостопним він зветься, бо має звичайно (але не завжди) чотирі наголоси (див. рядок із Шевченка)  Ямбом зветься такий розмір в якому чергуються ненаголошений склад з наголошеним, инакше сказати наголос іде через склад на другий при чому першій склад обов'язково без наголосу. Як що відзначимо ненаголошений склад рисочкою — а наголошений рисочкою з наголосом —́ то схема сього розміру буде така: — —́ — —́ — —́ — —́  Посліднє слово може мати ще один ненаголошений склад (коли має жіночу риму) або два таких склади (коли рима дактилична). Вище я сказав, що він може не завжди мати чотирі наголоси, саме иноді подибуємо ямб з трьома наголосами, иноді навіть з двома. Ось ямб з трьома наголосами.

„Я хо̀чу во́лі і освіти“

Третього законного наголосу немає — це