випала пльомба. В даному разі природа, мабуть, не зважила на голос науки, та для нас цікаво не те. Цілком ясно, що коли б той короп регулярно вживав би зубної щітки, в нього було б куди більше зубів і всі були б цілі.
Для того, щоб почистити собі зуби, треба мати шклянку теплої води, зубний порошок або — ще кращу — пасту й зубну щітку.
Виполоскавши рота теплою водою і виплюнувши цю воду, треба накласти на зубну щітку порошок або пасту і ритмічно водити щіткою уздовж і впоперек зубів.
Поводивши таким робом щіткою по зубах зовні і з середини, треба вийняти з рота щітку, набрати води і знову полоскати. Паста краща, ніж зубний порошок, бо для неї крейду мелють хемічним способом і вона краще проникає в усі щілини й у дірочки в зубах і між зубами.
Є дві категорії людей, що не чистять собі зубів. Одні — це ті, хто не має змоги купити собі зубну щітку, бо добра щітка коштує в нас півкарбованця, а це для, скажімо, бідного селянина дуже дорого. Другі — це ті, кому описуваний вище процес здається занадто складним і тяжким.
„Краще нехай у мене смердить з рота, — міркують ці симпатичні люди, — ніж я буду морочитися щовечора з тією зубною щіткою. Ачей у мене не повипадають зуби від того. Аджеж свині й собаки зубів не чистять і до зубного лікаря не ходять, а зуби в них є“.
Ми ніяк не може з цим погодитися. Насамперед, у цих міркуваннях є одна фактична неточність.
