Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/112

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ВИХІДНИЙ ДЕНЬ

 

Вийшов дядя
 світ-заочі
І пішов
 у слід заячий.
Вийшов з узлісся:
 слід!
— Перший скид!
 Знову слід… слід… слід…
— Другий скид!
 Знову слід… слід… слід…
— Сірий десь в снігу лежить.
Вуса
 об вітер
 витер,
Сивий сніг
 обтрушує з ніг.
Він згадує вереск
 фрезера.
Як лід,
 блищить
 серебрянка.
Сніг мильних шумів і пін
Металевим морозяним ранком


111