Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/132

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



Гей, як кречет, міліціонер свистав,
У траві гримів трамвай, і марив
В березні поет і забував,
Що в калюжах загасали хмари.

Що він так і не посміє увійти
І сказати ясно: івнінг, Іно,
Чи не хочете, чи хочеш ти…
— Чи не підеш ти зі мною в кіно?

1929


131