Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/153

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

РАДЯНСЬКИЙ ПОРТ

Пахне смолою, дьогтем, олеонафтом. У сутемряві
виростає наче підземний гуркіт заводів.

 

За місто
 тихо ллє
 олеонафт.
Сумирні
 за вогнів далекий фрахт
Та за вечірній
 Заклик гусей
 за свіжі, темні
 хмари:
— Як ремнів свист,
Як шатунів
 ляндшафт
Той запах давній…
 Друг. Брат. Комуніст.
 — Олеонафт!

Перейдуть марти,
 квітні розцвітуть,
 У плавні
 висіє бавовну
 травень,


152