Перейти до вмісту

Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/44

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

КРОКОВЕЄ КОЛО

 

Задощив, закрутив, закурився,
І пішло дорогами в дощ,
Пересохлі жовті уривки,
Полохливе, послужливе клоччя.

Й серед сірого-сивого голо.
У безмежній пустій порожнечі
Позначилось кроковеє коло
І вийшло з туману по плечі.

Й мої дні, і наші тижні
Зібгало в залізну раду,
І ринули іскри рижі
В неосяжне сиве свічадо.

1923

43