Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/46

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


РОМАНС

Серце, — ти мій ліхтарик
(Заглядаю в заплакані дверця),
Ти — мій злиденний дзиґарик:
Так…
 Так…
 Так…
 Так, каже серце.

Утішся,
 Серце моє ти хоре,
Не плач, будь ласка,
Заспівай вечірньої пісні,
Зазирни, як зоряна люстра,
Глибоко в заснулеє море,
У темне дно козацької казки.
Так…
 Так…
 Так…
 Так, кажуть губи.

45