Сторінка:Майк Йогансен. Поезії. (1933).djvu/61

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ДОЩ
Моїй Латвії

Чуєте: дощ
Де як у гай тільки
 Через вулиці
 Веселі зайчики
Стрибали й щулились
 І щиро співали півні
 Сонцеві світлу дорогу
 — Зливи й заливи.
Нема, нема, нема нічого,
 Тільки дощ,
 державний дощ.
 Дощ.
Один керує на всесвіт.

…Дні сховались під стріхи…
 Станув час,
 Забігли вікна
 За стіну.
 Дощ
 — Довгий, державний дощ.


60