Сторінка:Майк Йогансен. Пролог до Комуни (1924).djvu/22

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ТОВАРИШ

 Дві тисячі літ були б Ви богом
У храмі стояв би ваш мідний геній
За тисячу — з Вас зробили б святого
Тепер Ви просто — товариш Ленін.

 Тепер, товаришу, любий, далекий коханий
Із Вас шамани нічого не зроблять, нічого
Хіба на папері пером поганим
В титана якось пошиє поетик убогий

 Утніть поети похвальних пеонів
Величенні розвідки жарте вчені
Ні вам не вдасться зробити і ікони
З нашого, людського імени: Ленін

 Сутулий, потомлений станули перед очима
І дивитесь з нами на наші поля злиденні
Схилилася тихо земля горбата, родима
І каже з нами: вмер товариш Ленін.