Сторінка:Майк Йогансен. Під парусом на дубі (1933).djvu/31

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

воді) і нишпорячи круглим своїм ротом по дну, осетер натрапляє на смачний шматок і повисає на гакові. Таким чином він дещо спричиняється до недовиконання пляну рибозагогівель, бо, спіймавши осетра, рибалки трохи втрачають цікавість до іншої риби.

Але головну масу риби ловлять сітьми. Досі в нас ловилося головне ту рибу, що йде нерестувати, бо, двигома любов'ю, розпалена емоціями кохання, риба наосліп пре в мілководдя. Саме тоді вона збиралася в такі маси, що весло, встромлене в косинець, стояло як у землі і тільки помалу посувалось до берега, де хлопець Митьо переймав його і ховав у повітку, щоб не пропало.

Риби поменшало через капіталістичні хижацькі способи експлуатації. За царських часів хазяї промислів, а за наших часів куркуль ловлять рибу тоді, як вона вже почала нерестувати в Дніпрі, знищуючи розплід. На Дніпрі й на Бозі мало не всі куркульські неводи дрібнокоміркові — виловлюють маломірну рибу і знищують швидким темпом наші рибні багатства. Іхтіолог Етерман каже, що „силявковий“ невід виловлює 80 відсотків з маломірної риби. Вся ця риба пропадає марно — це все одно, що різати одноденні курчата.

Другий спосіб винищення риби — це перетинання річок і гирл. Дійшовши такої гаті, риба зовсім уже не може нерестувати — силу її ловлять, а ще більше псують коло таких загат.