і думає напевно. Норвежцям і іншим птицям німецького пера так і годиться писати тонкі й прекрасні вірші, думає читач; закордонний це товар і тільки українською мовою переложений. Каюся, з дурних гордощів не перемінив я фамілії свого батька на Остапчука або Якимчука і зоставсь невідомий українському читачеві на десятки років. Каюся теж: мало кланявся критикам і історикам літератури і мало книжок своїх посилав їм.
— Моє прізвище — Йогансен, — сказав я і пішов до бібліотекарів.
Ставлять вони п'єси, і густо ходить на них дивитися глядач. Одне пагано — часто забагато буває в п'єсах дієвих осіб. Не то щоб не знайшлося актора — всякий рад би грати в театрі, а ніде вмістити на сцені. Сцени малувато. А що як різати п'єси та об'єднувати по чотири ролі в одну?
Укррежисер і культ-єврей задумливо хитає головою: «Різали і об'єднували, та це робота не легка. Треба ж уміти самому компонувати сцени — так виходить». Він стояв і задумливо хитав головою.
З сусідньої хати несе смаженою олією. Учитель їстиме оладки. Він запрошує мене і Мана і, користуючися з присутности високовчених гостей, хоче дізнатися: чи скоро вже будуть і в нас машиною пускати дощ на ниви, коли треба, а то вже ярина щось жовкне.
З цього вчителя населення не задоволене. Хотять іншого. Кажуть, що він мало знає і погано вчить. Української мови він теж не може викладати, а вона є в програмі.
Трандулет на дві конячих сили дав газ. Ми сіли. Зайд гезінд!
За кожною хатою в такій колонці є виноградник. Аґент Аґро-Джойнту запевняє, що цього року поселенці їстимуть свої виноград. Правда, своєї озимини вони не їстимуть цього року. Але дещо з озимища вже пересіяно просом і просапними.
Є на ці три селища і на околишніх скілька — екпериментальне поле аґронома Мазо. На тім полі буває картопля
158
