Сторінка:Майк Йогансен. Три подорожі (1932).djvu/185

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

екскрементів чимале дзеркало. Коли нікого немає в убиральні, в це дзеркало дивляться тільки прохолодні зелені ранішні ліси і поля. Тоді можна туди зайти і побачити свій розпатланий портрет у кватрочентськім тлі ляндшафтних ліній.

Та в непляцкартних вагонах в убиральні буває тільки діра, і над цею дірою нічого, як над тією першою дірою, що була перед створінням світу.

Якщо увечорі я був би стояв коло вікна, обійнявшися з дівчиною, що з нею треба розлучитися на одній із станцій, то, може, я вранці зміг би знайти в неї люстерко.

Але я був сидів з чотирма дядьками, що вранці не спішать причісуватися, а тільки дужче насувають шапку на заклопотані брови; і не возять вони з собою люстерка. Та вранці я не поет. Я геометр і фізик. Я шукаю скла, що було б на темному тлі.

Таке скло є тільки в тамбурі, коли одчиниш вихідні дверця і притуливши їх до напису, що «в тамбурі під час ходу потяга стояти суворо забороняється». Отже попереду треба покласти в кишеню цигарки.

Потім треба піти в тамбур, почастувати провідника цигаркою і, поки він буде закурювати, скористуватися з темного скла дверцят. Так треба робити і, значить, як сказав Кант, так можна зробити.

Не можна так зробити тільки коли провідник не курець ще й, хай бог милує, намовляє і вас покинута курити.

Тоді доводиться дужче насунути кепа на заблукане в снах волосся.

 
XXX

Серед ночі дядьки десь зникли, а намість них знайшлися дві тітки: вони сіли в куточку і стиха балакали межи себе. Ми з Маном почали грати в шахи. Крім шахів, ще трішки балакав з залізничником про неврожай, експорт хліба і закупівлю тракторів. Я висловлювався дуже популярно, щоб і тіткам було ясно.

Раптом одна із тіток припинила розмову з другою і за-

183