ріалами, закріпленими в інструменті (шліфування, фрезерування, профілювання).
АБРАЗИВНА ПЕРФОРАЦІЯ, -ої, -її, ж. (від абразиви і від лат. регіогайо — просвердлювання) * р. абразивная перфорация; а. abrasive perforation; н. Schleifperforation f — Див. гідропіскоструминна перфорація.
АБРАЗИВНЕ ЗНОШУВАННЯ, -ого, -…, с. * р. абразивное изнашивание, а. abrasive wear, н. abrasiver Verschleiß m — механічне зношування матеріалу в результаті різальної або дряпальної дії твердих тіл чи твердих частинок.
АБРАЗИВНЕ ОБРОБЛЯННЯ, -ого, -…, с. (від абразиви) * р. абразивная обработка; а. abrasive machining; н. abrasive Benandlung f — обробляння різанням, яке здійснюється безліччю абразивних зерен. Син. — абразивна обробка (не реком.).
АБРАЗИВНІ МАТЕРІАЛИ (АБРАЗИВИ), -их, -ів, (-вів), мн. р. абразивные материалы (абразивы), а. abrasive materials, н. Schleifmittel n pl, Schleifstoffe m pl — речовини високої твердості та щільності, які застосовують у вигляді порошків, паст, суспензій або інструментів для механічної обробки (шліфування, краяння, полірування тощо) гірських порід, мінералів та ін., для гідропіскоструминної перфорації. З давніх часів використовувалися природні А. м. (кремінь, наждак, гранат, пісок, пемза, корунд, алмаз), з кінця ХІХ ст. застосовують штучні А. м. (електрокорунд, карбід кремнію, карбід бору, монокорунд, ельбор, синтетичний алмаз та ін.). Основний природний абразив — алмаз, велике значення мають корунд, наждак, гранат, кремениста галька, пемза, трепел; використовуються також кварцовий пісок, червоний пісковик. Основні характеристики А. м.: тв. (до 50 ГПа), міцність на стиск і стійкість до зношення, форма абразивного зерна (найкраща — ізометрична), абразивна здатність, зернистість. Найбільше практичне застосування А. м. мають у бурінні, де ними армують породоруйнуючий виконавчий орган. Використовують А. м. також у робочих органах добувних та прохідницьких машин, для виготовлення жорсткого (шліфувальні круги, бруски) та м'якого (шліфувальний папір, порошки, полірувальні пасти тощо) абразивного інструменту.
АБРАЗИВНІСТЬ ГІРСЬКИХ ПОРІД, -ості, -..., ж. * р. абразивность горных пород, а. rocks' abrasivity, abrasiveness, н. Schleifschärfe f, von Gesteinen n pl — здатність гірських порід зношувати тверді тіла, які контактують з ними (деталі машин, бурові доліт, інструменти і т. і.). Зумовлена в основному міцністю, розмірами і формою мінеральних зерен, що складають породу. А. г. п. оцінюється за ступенем зносу штифтів, стержнів, металевих кілець, які труться об поверхню порід при свердлінні або різанні, а також за ступенем стирання порід абразивними матеріалами. А. г. п. обумовлюється в основному двома властивостями г. п. — границею міцності на стиснення окремих мінеральних зерен (Ост) та коефіцієнтом крихкості (Ккр). Тому коефіцієнт абразивності Ка визначають як добуток: Ка = Ост • Ккр. Крім того, застосовують емпіричні методи оцінки абразивності. За методикою Л. І. Барона і А. В. Кузнецова, показник А. г. п. визначають як сумарну втрату маси (в мг) стандартного стержня, що обертається (з частотою 400 хв-1), притиснутого до породи, при осьовому навантаженні 150 H за час випробування (10 хв). А. г. п. поділяють на вісім класів. Показник абразивності складає для мармуру 400–500 мг, вапняку — 800–900 мг, граніту — 1000–2000 мг, кварциту — 2100–2500 мг. Для малоабразивних порід, наприклад, вугілля (абразивність до 5 мг), показник абразивності визначають шляхом стирання стандартного еталона (при постійному тиску на контакті) об роздроблену пробу матеріалу. Найбільш абразивними є породи, що містять корунд, порфірит, діорит, граніт. А. впливає на ефективність буріння, різання, сколювання, черпання гірських порід. Розрізняють абразивність тертя й ударну абразивність г. п.. Відповідно застосовують критерії — коефіцієнт абразивності тертя та коефіцієнт ударної абразивності.
АБРАЗІЯ, -ії, ж. * р. абразия, а. abrasion, н. Abrasion f, Abschleifung f, Abtragung f, Abtrieb m — процес механічного руйнування і знесення гірських порід у береговій зоні водоймищ (океанів, морів, озер тощо) хвилями і прибоєм. В результаті А. створюються специфічні форми рельєфу, абразійні уступи (кліфи), хвилеприбійні ніші, підводні абразійні тераси або платформи (бенчі) та ін. Довжина абразійних ділянок на берегах водоймищ земної кулі біля 400 тис. км (51 % загальної довжини). У середньому з кліфів у водоймища надходить 3,45 млрд м³ уламкового матеріалу на рік, з бенчів — 7,4 млрд м³. Пісок, галька, ґравій та ін., які виникають при А., утворюють різноманітні берегові і підводні форми рельєфу (коси, пересипи тощо), з якими пов'язані прибережно-морські розсипи та родовища будівельних матеріалів. При розробці прибережних покладів ґравію і піску необхідно погоджувати масштаби їх видобутку з швидкість надходження уламкового матеріалу. В Україна абразійний процес найбільш поширений на Чорноморському узбережжі. У береговій зоні Криму щорічно зникає 22 га, між дельтою Дунаю та Кримом — 24 га, у північній частині Азовського моря — 19 га. Абразії піддається до 60 % берегів Азовського моря та до 30 % — Чорного моря. Швидкість абразії становить 1,3—4,2 метри на рік.
АБРИС, -а, ч. * р. абрис, а. contour, outline, sketch; н. Abriß m, Skizze f, Umriss m, Entwurf m — 1) Лінійні обриси предмета, контур. 2) При знімальних роботах — виконане від руки креслення з позначеннями на ньому даних, необхідних для складання плану гірничих робіт, плану поверхні чи іншого графічного документа. 3) Контур відтворюваного зображення. А., який нанесено на прозору креслярську плівку, після викреслювання по ньому зображення є фотоформою для переносу на друкарську форму.
АБСОЛЮТНА ВИСОТА (АЛЬТИТУДА), -ої, -ти (ди), ж. * р. абсолютная высота (альтитуда), а. absolute altitude, true altitude; н. absolute Höhe f — відстань по вертикалі від будь-якої точки поверхні Землі до середнього рівня поверхні океану. В Україні відраховується за Балтійською системою від Кронштадтського футштока. А. в. точки на поверхні Землі або в шахті одержують за допомогою твелювання (геометричного, тригонометричного, барометричного), спеціальних вимірювань з використанням супутникових навігаційних систем (GPS), висотної з'єднувальної зйомки та ін. А. в., виражена числом, називається абсолютною відміткою. Рівневі поверхні, проведені на різних висотах, не паралельні між собою; в залежності від способу обчислення непаралельності при визначенні висоти точки розрізнюють А. в.: ортометричні, нормальні і наближені, а також динамічні, що визначаються при вирішенні спеціальних задач.
АБСОЛЮТНА ВИСОТА НАБЛИЖЕНА, -ої, -и, -ої, ж. — відстань від даної точки до середньої рівневої поверхні, визначена без врахування реального гравітаційного поля Землі. На середній рівневій поверхні наближені абсолютні висоти дорівнюють висотам ортометричним і нормальним.
